Явище апосіопези у прислів’ях і приказках

Abstract

Актуальність пропонованої розвідки зумовлена прагматичним спрямуванням – необхідністю поглибити вивчення паремій, зокрема прислів’їв і приказок, їх уживання в усному мовленні. У роботі обґрунтовано використання апосіопези як стилістичного засобу, її види щодо структури, граматичного оформлення та способи використання. Виникнувши в процесі життя і трудової діяльності окремих людей чи їхніх груп, паремії стали досягненням, набутком усього народу, образною характеристикою всіх явищ суспільного життя. Уживання прислів’їв і приказок (паремій) у мовленні дозволяє легше переконати співрозмовника, спираючись на багатовікову мудрість народу. Достатньо використати апосіопезу, лише натякнути, а досягти бажаного результату. Вивчення нюансів народної мудрості невичерпне, як і сам народ. Важливим, на наш погляд, є вивчення всіх видів паремій (малих фольклорних жанрів – прислів’їв, приказок, прикмет, прокльонів, привітань, прощань, тостів, народних прогнозів погоди, тощо). Не менш цікавим і актуальним є дослідження паремій на стикові лінгвістики з мемографією й емодзі.