|
DSpace of Korolenko Poltava National Pedagogical University >
Наукові видання >
Педагогічні науки >
2019(74) >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/13943
|
Назва: | Гіспальська єпископальна школа, як осередок освіти у Вестготській Іспанії |
Автори: | Сайбеков, М. |
Ключові слова: | кафедральна (єпископальна) школа освіта сім вільних мистецтв темні віки раннє Середньовіччя Ісидор Севільський Вестготська Іспанія |
Дата публікації: | 2019 |
Короткий огляд (реферат): | У даній статті розглядаються проблеми організації і діяльності єпископальних шкіл.
Показано процес зародження та становлення однієї з перших освітніх шкіл в Західній Європі. Також варто відмітити, що подібна організація VII ст. була ознакою інтеграції інтелектуального життя в життя суспільства та країни. Піднесення такого освітнього рівня у королівстві вестготів було підкріплено діяльністю освіченого кліру та римською інтелектуальною традицією.
В статті здійснена спроба простежити процес формування перших університетів на території Європи.
Саме у подібних закладах був вироблений тип освіченої людини, яка відповідала вимогам тієї епохи, що опановувала знаннями не тільки для служіння Богу, а й для поповнення та передачі цих знань в інтересах самої науки.
У даній статті розкрито основні засади середньовічної християнської освіти, відбивши етапи організації школи і виділивши сім основних дисциплін, які вивчалися на всіх етапах.
У висновку відзначено, що поступово, на основі єпископальних та монастирських шкіл, до XV століття з'являються університети. Заняття в університетах тривали впродовж цілого дня (з 5 години ранку до 8 години вечора). Основною формою навчання було читання професором лекцій.
476 рік історики вважають рубіжною датою в історії Західної Європи. В цей рік припинила своє існування Західна Римська імперія і почалася власне історія середньовічної Європи. Міграції германських племен V-VI ст. вплинули на рівень античної культури. Однак занепаду культури та освіти не відбулося, що і буде висвітлено у даній статті. Авжеж, не можна заперечувати зрушеннями в соціально-економічному розвитку Західної Європи, пов'язаних з переходом до натурального господарства і порушенням економічних і культурних зв'язків. Наслідком цих явищ була крайня обмеженість кругозору людей того часу, але духовенство все ж зберегло та передало знання наступним поколінням.
Розглянемо тезис, що у ранньому середньовіччі зниження освіченості та культури пов’язано зі значним впливом та пануванням церковно-феодальної ідеології в Західній Європі, носієм якої виступила католицька церква.
Розвиток середньовічної освіти пов'язано з розвитком церковної освіти, оскільки знання були необхідними для викладання церковної догматики, засвоєння якої було потрібно людям, які бажали прийняти хрещення, і служителям церкви в боротьбі з єретиками і язичниками. Питання освіти і виховання взяла на себе церква, яка сформувала новий тип школи – християнський, де мовою викладання стала латинська мова. Педагогічні ідеї Середньовіччя розглядали світ як «школу Христа», в якій сенсом життя кожної людини є пізнання Бога. |
Опис: | Сайбеков М. Гіспальська єпископальна школа, як осередок освіти у Вестготській Іспанії / М. Сайбеков // Педагогічні науки : наук. журн. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – 2019. – Вип. 74. – С. 122-127. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/13943 |
Розташовується у зібраннях: | 2019(74)
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|