Основні педагогічні ідеї часів Київської Русі за матеріалами тогочасних джерел

Abstract

За три з половиною сторіччя свого існування Київська Русь залишила нащадкам таку велику спадщину у вигляді ідей та думок, що серед них, безумовно, знайшлося місце і галузі педагогічної науки. За цей час з’явилося багато оригінальних творів, а з прийняттям християнства до цих здобутків додалися духовні книги староболгарською, а потім і переклади з грецької мови. Вони несли в собі погляди та принципи, які в майбутньому підхопили інші освітяни. І не дарма, бо хоч мудрість їхня і стара, але відшліфована поколіннями у безперервному педагогічному процесі. Вперше питання виховання і освіти Київської Русі звучать у пам’ятках, датованих серединою – кінцем ХІ століття. Серед найдавніших пам’яток, де піднімаються питання виховання і освіти, є твори перекладні й оригінальні (вітчизняного походження). До перекладних належать «Пчела», «Златоуст», «Златоструй», «Ізборнік» Святослава 1073 р., «Ізборнік» Святослава 1076 р. та ін. Оригінальні твори: «Слово про закон і благодать» Іларіона, «Слово деякого калугера про читання книг» Іоанна, «Повість временних літ» Нестора, «Повчання дітям» Володимира Мономаха та ін.