Адміністративні та правові засоби впливу органів влади на протестантську спільноту у 1960-1970-х рр. (на прикладі Чернігівської області)

Abstract

У статті на основі архівних документів розкриваються зміст, алгоритм та інструментарій політики органів влади в радянській Україні. Хронологічні рамки статті охоплюють 1960-1970-ті рр., на які припадають зміни у виборі соціального і правового інструментарію обмежень і заборон щодо протестантських громад. Вмотивовується територіальна локалізація дослідження у межах Чернігівської області на основі характеристики релігійної ситуації. Акцентується увага на зростанні ролі адміністративних методів впливу на віруючих протестантських громад, інспіраціїї внутрішніх конфліктогенних взаємин, які призводили до протиріч, розколів, невдоволення діяльністю очільників громад тощо. Один з пріоритетних складників проблеми – діяльність правоохоронних органів щодо припинення діяльності протестантських осередків Чернігівщини (співробітників Комітету державної безпеки, міліції, прокуратури). Наголошується, що правоохоронні органи виконували роль слухняного виконавця партійно-державних директивних розпоряджень, а органи держбезпеки часто ініціювали більш жорсткі й безкомпромісні методи силового тиску на протестантів. Показана роль уповноваженого у справах релігійних культів Чернігівщини, який виконував роль ретранслятора аналізу та оцінки загальної ситуації зі скорочення та ліквідації протестантських громад. Охарактеризовано конфесійний спектр протестантського середовища на Чернігівщині та особливості й динаміку руйнівного впливу на нього. Зокрема висвітлюються процеси у громадах євангельських християн-баптистів (ЄХБ), причини незгод у їхньому середовищі, розколу, переслідування прихильників Оргкомітету зі скликання з’їзду ЄХБ, створеного О. Прокоф’євим, Г. Крючковим, Г. Вінсом.