“Усе, що засноване на духовності, завжди буде перспективним”

Abstract

Пізнання будь-якого якого явища в житті можливе через вивчення його змісту, ознак, функцій, сутності, а також - шляхом порівняння його з іншими явищами. Це ж можна сказати й про літературу: “порівнюємо літературні явища задля глибшого пізнання їх і вивчення таких відношень між ними, як: тотожність/подібність/відмінність; спільне/ особливе/унікальне; універсальне/зональне/ локальне; загальнолюдське/інтернаціональне/національне” тощо. На цьому питання актуальності порівнянь не завершується. Сучасна (зламу століть) драматургія своїх дослідників знаходить, а творчість окремих представників її все ще чекає на ґрунтовні розвідки. Наше завдання бачимо в потребі розкрити спільність (подібність) мотивів п’єси М. К. Наєнка “Отець Антоній” (“До неба - пішки”, 2006) із народним оповіданням Марка Вовчка “Отець Андрій” (1856-1857) та їх конфліктологічні перегуки, які оприявнюються при уважному читанні обох творів. Усе це потрібне для вивчення відтворених у літературі загальнолюдських цінностей, які не перестають бути актуальними в переходову добу.