Педагогічні ідеї Якова Феофановича Чепіги

Abstract

Пошук оптимальної системи освіти, яка б стала підґрунтям для духовного та наукового розвитку учнів, було актуальним у всі часи. Багато педагогів вбачали вирішення цієї проблеми саме в переосмисленні історико-педагогічного досвіду української національної школи, вивченні та модернізації творчої спадщини вітчизняних просвітителів. Наприклад, в монографічних роботах, наукових статтях та дослідженнях М. Стельмахович, О. Любар, М. Ярмаченко проаналізували можливі варіанти модернізації процесів, які б могли сформувати в учнів науково-патріотичну позицію. Гідне місце посідав Яків Феофанович Чепіга (1875-1938 рр.), адже основою його педагогічних поглядів було не лише створення оптимальної системи освіти, а й формування національної свідомості українців. Народився 12 травня 1875 в с. Мар'янка на Херсонщині, Російської імперії. Під час революції був завзятим прихильником розбудови та удосконалення національного виховання. Пропагував свої думки в таких працях «До національної школи» (1909 р.), «Національне виховання» (1913 р.), «Національність і національна школа» (1910 р.). Спадщина Якова Феофановича Чепіги разом з доробком педагогів-просвітителів того часу стала основою прогресивного розвитку української національної школи.