Психологічний супровід розвитку екопсихологічної культури молодшого школяра

Abstract

У статті розглянуто основні принципи та методи здійснення психологічного супроводу розвитку молодшого школяра у процесі виховання його екологічної культури. Розкрито поняття екологічної свідомості та екологічної діяльності як складових екокультури. Описано ціннісні орієнтири розвитку екопсихологічної культури молодшого школяра. Зазначено, що одним з пріоритетних завдань психологічного супроводу на етапі розвитку екопсихологічної культури школяра є процес виявлення прищеплених йому цінностей та уявлень про природу та навколишнє середовище й відповідну поведінку і взаємодію з природою. Саме система цінностей визначає тип стосунків людини з природою. Розглянуто теоретичні аспекти основних та специфічних методів здійснення психологічного супроводу розвитку екопсихологічної культури молодшого школяра. Обґрунтовано їх зміст, значення, види та форми застосування. Встановлено, що для розвитку ефективності коректного ставлення школярів до довкілля, їм слід застосовувати різноманітні форми та методи екологічної освіти в урочний та позаурочний час, у класній та позакласній роботі. Саме у період молодшого шкільного віку у школярів починає швидко формуватися власний конативний, або поведінковий компонент екологічної свідомості. Тобто, виникає бажання самостійно вирощувати рослинні культури, доглядати за домашніми тваринами, створювати комфорт та затишок у побуті. Встановлено, що під час психологічного супроводу необхідно формувати екологічну відповідальність молодшого школяра не тільки в процесі навчання, а і в грі та пізнанні навколишнього середовища. Це є свого роду, психолого-педагогічним процесом, спрямованим на формування у дитини знань основ природокористування, отримання необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації та активної життєвої позиції в галузі охорони, збереження і примноження природних ресурсів.