Іконопис: барокова ментальність українців

Abstract

На емпіричному тлі представленої в експозиціях Замку-музеї Радомисль колекції професійних та народних барокових ікон, у статті розкрито композиційну, художню та ідейну своєрідність українського барокового іконопису та показано суголосність трансльованих ним образів та ідеалів національному характерові та суспільним сподіванням українців. Саме завдяки цьому, український бароковий іконопис (професійний та народний) у часи довготривалої бездержавності та культурної децентралізації став головним засобом трансляції засадничих для збереження етнокультурної ідентичності колективних споминів, а з ними – й суспільних ідеалів. Останні, з плином часу трансформувалися в ментальні моделі, які несвідомим чином визначали світоглядно-ціннісні пріоритети українців. Вони, як свідчить композиційна своєрідність представлених у Замку-музеї Радомисль барокових ікон, оберталися навколо засадничих для барокового світогляду ідей преображення світу та досягнення Царства Божого на землі завдяки подвижницькій діяльності героїв. Для людини «епохи бароко» ними були не тільки православні святі, а й релігійні та політичні діячі, котрі могли ігнорувати вимоги християнських моралістів заради реалізації конкретних життєвих інтересів народу. Їхня подвижницька діяльність вважалася однією з головних передумов преображення світу прообразом якого поставала Богородиця. Для українців вона була не лише невтомною заступницею знедолених та страждаючих, а й прообразом тієї самовідданої й безкорисної любові, що запанує в світі (на святій українській землі) у процесі його преображення. Щире сподівання українців на захист святих у єдності з непохитною вірою у «всеприсутність» Господню та софійність світу, призвела до утвердження в українській свідомості онтологічного оптимізму, тобто віри у кінцеве подолання всіх життєвих перешкод без жодних особистих зусиль. Сформовані та трансльовані українським бароковим іконописом ідеали та ментальні моделі, завдяки духовним лідерам національного відродження, серед яких безумовний пріоритет належить творчій спадщині Т. Шевченка, набули світського звучання та продовжили визначати спосіб думання та поведінку українців. Навіть сьогодні, вони щиро вірять, що оновлення світу та формування нового справедливого ладу не потребує ніяких особистих зусиль і буде реалізоване силами призваних ними героїв у підсумку мажорного звершення українського історичного поступу.