Одержимий наукою і совістю (штрихи до портрета П. П. Охріменка)

Abstract

Серед тих, хто вписав вагомі сторінки в історію нашого краю, назвемо й ім’я Павла Павловича Охріменка, доктора філологічних наук, професора, почесного академіка Академії наук вищої школи України. Це був відомий в Україні літературознавець, критик, фольклорист, педагог, член НСПУ, Заслужений працівник освіти України, член експертної ради з літературознавства й мистецтвознавства ВАК України; член Республіканського комітету асоціації українознавців і міжнародного комітету білорусистів, нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти України та значком “Відмінник освіти СРСР”, член товариств “Просвіта”, книголюбів, охорони пам’яток історії та культури, член “Паліцинської академії”. Однак його ім’я довгий час замовчувалося, а сам Павло Павлович зазнав несправедливих утисків, цькувань та переслідувань. Ученого звинувачували в українському буржуазному націоналізмі, антирадянщині, звичайно, в їх “комуністичному” потрактуванні. Однак усією своєю науковою та громадською діяльністю він відкинув подібні нісенітниці, через терни ідучи до вершин творчої праці. У його науковому доробку кількасот публікацій, у тому числі понад п’ятдесят окремих видань (монографій, навчальних посібників, брошур, збірників, методичних рекомендацій тощо). Написані вони українською, російською та білоруською мовами, окремі перекладені молдовською, литовською, грузинською, казахською. Павло Павлович і нині залишається найавторитетнішим дослідником українсько-білоруських та білорусько-українських фольклорних і літературно-мистецьких зв’язків. Звичайно, за обставин, які випали на його долю, Павло Охріменко не зміг себе проявити повною мірою як учений, бо скільки ж усього йому ще мріялося відкрити, пізнати... Однак і за цих умов він залишив багату наукову спадщину, яка й сьогодні служить справі духовного розвитку України.