Наталія Баклай - “еталон українського характеру і українського таланту”

Abstract

Вірші Наталії Баклай, навіть патріотичні, заряджені мелодикою. Цю неповторність легко відчуває всяк, хто мав до них душевний дотик. Оригінальність звукопису йде від закоханості авторки в пісню, від подарованого їй Богом дару відчувати її мелодії-імпульси. В оригінальній інтерпретації цієї поетеси пісня - серцевина українськості, найправдивіша біографія нашого народу. У збірці своєрідно й художньо яскраво виписано не лише Велику Батьківщину - Україну, а й малу батьківщину, де зарито пуповину кожного народженого. Цього патріотизму в Наталки Баклай треба вчитися і вчитися. Власні біографічні тернівсько-лубенсько-гадяцькі епізоди вона майстерно вплітає в життєпис України, бо ж рідная донька її. Наталка Баклай не тільки прекрасна художниця поетичного слова, а й тонкий психолог, який відчуває і сприймає найглибші порухи людської душі, особливо жіночої, як свої. Її вірші не лишать байдужим нікого. Як у воду дивився М.Шевченко, коли, благословляючи у світ “Серцевину”, заявив: “Якщо Наталя підносить дух українця - він справді постає демонічно великим і незборимим. Якщо вона вичавлює з того українця раба, то слова її сильні, влучні, мов блискавиця, якщо ж заспіває про любов, то знов таким жаром обпече душу”. Можна, звичайно, сплести пишніший вінок на честь поетеси. Але чи варто це робити? Думаю, ні. Нові твори Наталки Баклай прагнутимуть нових слів її шанувальників. Благослови, Боже, цей пречистий діалог на многії літа!