Дружба за покликанням і дружба за назвою

Abstract

Дружба! Це слово викликає неабияке захоплення в нас, бо надає надзвичайну цінність не тільки людській особистості, але й наповнює повноцінним змістом наше життя. Дружба людей спроможна вивести їх з рабського, приниженого становища, в якому вони перебували внаслідок їх недовіри та підозрілості один до одного, і зробити їх, хоча й не по крові, але по духу, братами. До того ж справжня дружба не тільки піднімає людину з рабського стану, але й підносить її до високого становища індивіда як особистості. Дружба значною мірою розвиває душевну чуйність людини і робить її серце здатним на більш високі пориви, котрі вже виходять за рамки любовних стосунків чоловіка й жінки, — вірність та самовідданість. Заради свого друга людина може пожертвувати всім: своїм добрим ім’ям, дружніми зв’язками і навіть ризикувати власним життям. Друг готовий навіть його принести на вівтар священної дружби. Відповідаючи на запитання: чому справжня дружба є надзвичайно рідкісним явищу у житті людини, можна сказати, шо самовідданості й самопожертві в істинній дружбі так само суперечать природний інстинкт самозбереження в людях та їх надмірна любов до самих себе. Як ці два прагнення узгоджуються між собою, залежить від особливостей кожної конкретної людини. Адже більшість із нас— як у дружбі, так і в любові— виступає переважно споживачем. Сьогодні справжня дружба виступає чи не єдиним (поряд із любов’ю) притулком у світі для порятунку двох споріднених людських душ. Таким чином, дружба, ставлячи перед собою завдання усунення егоїзму з людського життя, сприяє врятуванню та моральному виправданню людської індивідуальності.