В’ячеслав Липинський про релігію і магію як протилежні форми соціального і духовного досвіду

Abstract

Сучасне українське релігієзнавство активно напрацьовує нові методологічні підходи до розуміння сутності релігії, а також тих явищ, які так чи інакше співвідносяться із сферою релігійного комплексу, наприклад, магії. Однією з причин «нового прочитання» цих феноменів людського житія є недостатнє освоєння історії релігієзнавства, у тому числі і вітчизняного, що пояснюється пануванням у недалекому минулому офіційної ідеології марксизму-ленінізму, з позицій якої інші вчення сприймались якимись науковими недоростками. Ось чому звернення до спадщини видатного українського вченого і мислителя «вписується» в сучасні теоретичні пошуки. Крім того, вивчення поглядів В. Липинського на відмінність між магією і релігією має самодостатнє значення, оскільки стосується відтворення історії українського релігієзнавства доби національного відродження. Отож у загальному вигляді посталу проблему можна сформулювати як суперечність між необхідністю освоєння липинськівського набутку і його недостатньою представленістю у сучасному релігієзнавчому знанні. Мета цієї статті вбачається в аналізі проведеного В. Липинським зіставлення релігії і магії як двох протилежних способів організації соціального і духовного життя. До того ж, таке тлумачення проблеми В. Липинським розглядається як складова релігієзнавчих пошуків доби українського національного відродження початку XX ст., що, у свою чергу, передбачає порівняння його поглядів з ідеями інших подвижників того часу. У такій постановці ця тема вперше порушується у науковій літературі.