Актуальні питання діагностики селективного мутизму в умовах воєнного стану

Abstract

У статті подано дані щодо впливу військових подій в Україні на психологічний стан дітей. Відзначено, що травмівні ситуації провокують появу у дітей психологічних, тривожних розладів, серед яких селективний мутизм. Окреслено проблемні питання стану дослідження феномену селективного мутизму та надано результати аналізу наукової літератури з питання сутності, симптомів селективного мутизму та інструментів його діагностики. Для встановлення точного діагнозу обґрунтовано необхідність проведення багаторівневої діагностики, використання різних джерел інформації. Розглянуто складні питання діагностики селективного мутизму. Наголошено на тому, що різні соціальні ситуації у дітей з селективним мутизмом можуть провокувати не однакові патерни немовленнєвої поведінки. Закцентовано увагу на тому, що діагностика є також соціальною ситуацією, яка може викликати у дитини з селективним мутизмом мовчазність. Підкреслена значна роль батьків і вчителів як інформантів про мовленнєву поведінку дитини та наголошено на необхідності їх залучення до процесу діагностики дитини. Відмічено важливість проведення просвітницьких заходів, спрямованих на інформування батьків та вчителів щодо суті цього розладу, варіантів діагностики і лікування. Відзначено, що селективний мутизм має значний вплив на емоційну, когнітивну та поведінкову сторони життя дитини, негативно впливає на академічну успішність, заважає соціалізації, часто супроводжується коморбідними захворюваннями. Підкреслено важливість ранньої діагностики розладу. Окреслені діагностичні інструменти селективного мутизму, відмічено важливість перекладу зазначених інструментів на рідну мову дітей, зокрема українську. Обґрунтовано необхідність використання валідизованих та науковометрично перевіриних інструментів для діагностики селективного мутизму, як передумови отримання достовірних результатів в діагностиці, що є вкрай важливим для подальшого лікування. Відзначено важливість перевірки психометричних властивостей діагностичних інструментів на українській виборці дітей, визначено напрями майбутніх досліджень.