Конформність як складова професійного становлення майбутніх учителів іноземних мов

Abstract

У сучасній вітчизняній та іноземній науковій літературі конформність (конформізм) визначається як одне з найважливіших явищ теоретичного та прикладного характеру (Є. Головаха, Ф. Зімбардо, А. Лічко, Н. Паніна, Е. Фромм та ін.). У психолого-педагогічних науках конформність розглядається як: природна потреба індивіда в пристосовницькому засвоєнні та прийнятті готових стандартів у поведінці; характерологічний тип особистості; певний стиль поведінки особистості в соціальній групі й спосіб реагування на нав’язувані соціальним оточенням норми і цінності (S. Ash, B. Berelson, D. Kreech, R. Krutchfield, Л. Фестінгер та ін.). Дослідження конформності як особистісного утворення набуває неабиякого значення саме в руслі педагогічних знань, тому що дозволяє вирішити основні проблеми педагогіки, серед яких: проблеми співвідношення індивідуального і колективного в межах особистісно-соціального підходу до навчання і виховання; проблеми попередження і подолання педагогічної занедбаності й відхилень у поведінці; проблеми негативних та позитивних соціальних та психолого- педагогічних впливів на професійне становлення особистості майбутнього вчителя іноземних мов та подальший її розвиток у соціальному мікро- і макросередовищі