Інклюзивність та безбар’єрність в Україні: євроінтеграційний підхід

Abstract

Не зважаючи на стрімкий науково-технічний прогрес як у всьому світі, так і в Україні чисельність дітей, які потребують додаткової соціальної допомоги, особливих освітніх умов, не зменшується. Особливо тема інклюзивної освіти набуває актуальності в сучасних умовах, коли не перший рік Україна перебуває в умовах воєнного стану. Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дитини на освіту та права навчатися за місцем проживання в умовах загальноосвітнього закладу. Також вона передбачає створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку. У 2015р. Україна ратифікувала основні міжнародні документи у сфері забезпечення прав дітей згідно зі світовими стандартами освіти, соціального захисту та охорони здоров’я. Так в статті 24 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю визначено обов’язок держави щодо реалізації інклюзивної моделі освіти, тобто створення такого спеціального середовища, яке б дало змогу всім дітям бути однаково рівними учасниками навчального процесу в єдиному освітньому просторі відповідно до їхніх особливостей, потреб та можливостей.