Критичний аналіз концепції «всезагальної конкретності» у філософії Вольтера

Abstract

У статті подається критичний аналіз концепції «всезагальної конкретності» у філософії Вольтера. Розкривається зміст онтологічних та гносеологічних основ світогляду Вольтера в його історико-філософських пошуках. Абстрактний характер принципів деїзму та «всезагальної єдності» у філософії французького просвітника є результатом впливу однобічностей представників емпіризму та раціоналізму. Вольтер та його однодумці в своїх філософських побудовах, стверджував Гегель, виходили з принципу всезагальності та втілення поняття «дотепності», а німці – опиралися на можливості критики чистого розуму. Потенційні можливості концепції «всезагальної конкретності» у світогляді Вольтера становлять основу його теоретичної та практичної філософії, зокрема існування людини, моральності та свободи волі.