В об'єктиві – доля і творчість Gетра Ротача

Abstract

Така чи подібна книга давно вже повинна була з’явитися в Полтаві, до того ж, мабуть, і не одна. Адже Петро Петрович Ротач, як засвідчує його об’ємна, з надзвичайною ретельністю виписана наукова спадщина, широкі дослідницькі інтереси й контакти, самозречена відданість обраній справі, без сумніву, є найвидатнішим літературознавцем-краянином останнього півстоліття, знаним і в Україні, і в зарубіжжі, доля якого протягом усього зрілого життя (майже 60 років!) була невідривно пов’язана з нашим славним містом над Ворсклою. Полтава для Петра Петровича значила дуже багато: тут навчався в педагогічному інституті, зустрів єдине на все життя кохання, створив родину, виростив сина; разом із дружиною Аллою Олександрівною – багаторічним співробітником музею І. П. Котляревського. Цікаво, що книга належить перу журналіста й письменника. Через те в ній немає (sic!) журналістської фактографії й письменницького фантазування - в їх стилістичній «чистоті», натомість виформувана доволі активна наративна позиція й оригінальний жанрово-архітектонічний лад. Ю. Антиповичу не йдеться про створення художньої біографії, хоч її оповідно-есеїстичні форми як елементи цілого в тексті добре помітні; також автор не прагне замкнутись у площині мемуаристики, водночас переймаючи таку її репрезентаційну лінію, як нарисовість. Його твір про П. Ротача - це актуальний сьогодні жанровий мікс, у якому переплелися публіцистичний, документальний і літературний компоненти. Композиційно видання вміщує переднє слово Ганни Дениско- «Благословляю я ті дні, коли до правди прихилився», структурований у вісім розділів основний текст - «„Відлизі” - стоп!»… Виписуючи життєві терени свого героя письменника, Ю. Антипович, на наш погляд, дуже вдало обрамлює корпус основного тексту кількома програмними віршами П. Ротача, котрі можна кваліфікувати як слово початкове, підсумкове й заповітне і вирізнити з них ту глибоку патріотичну ідею, втіленням якої є вся книга. Насамкінець додамо, що редактор книги - Ганна Дениско, художнє оформлення належить Олегові Перепелиці, разом із автором вони добре попрацювали на злагоджене взаємовиповнення її змісту і форми, зокрема, як уже відмічалося, глибоко продумали композицію, надали їй сучасного й оригінального творчого масштабу, а також наситили видання фотоматеріалом, зробили яскраву обкладинку. Усе це привабить читача, навіть якщо наклад книги - «традиційні» 100 примірників. Фінансовою підтримкою долучилися до її появи добре відомі в Полтаві люди - Юрій Бублик, Миколи Кульчинський, Володимир Головко, за що їм щиро завдячуємо... Отже, книга видана, починає жити своїм життям. Нехай воно буде довгим і щедрим, оточеним увагою; нехай знаходить відгук у суспільстві, будить думку, наснажує енергією, спонукає до творчого горіння багатьох наших сучасників, формує з них мислителів, вільних і толерантних людей, українців-європейців.