Страсті за Мазепою: повернення ясновельможного пана гетьмана до української Полтави

Abstract

Більше десяти років, починаючи з 2003-го, в Полтаві тривала епопея зі встановленням пам’ятника гетьманові Івану Мазепі. З цією ініціативою виступила патріотична громадськість міста, згуртована переважно довкола осередків товариства «Просвіти» й Народного Руху України. Міська влада, однак, сприймала ідею без особливого ентузіазму, вважаючи, що такі монументи «суперечливим» історичним постатям не на часі. Чиновники твердили, що такі мазепинського питання «національно-стурбованими» активістами буцімто роз’єднуватиме полтавську громаду й напружуватиме політичну обстановку в затишному місті в самому серці України. «Воно, – як влучно зауважив письменник Юрій Андрухович у «Лексиконі інтимних міст», – б’ється дещо сповільнено і не любить занадто часто хвилюватися. Воно таке, яким і належить бути українському серцю – добре, сліпе, м’яке й дещо ожиріле».