Незрадлива муза Володимира Мирного. Рецензія на поетичну збірку: Мирний В. С. Катарсис : поезії / Володимир Мирний. - Полтава : Дивосвіт, 2017. - 76 с.

Abstract

Володимир Мирний (1935) - чи не найбільший мрійник у сучасній літературі Полтавщини. Навіть щедро посріблений роками, він дитинно чистий у творчості, з позицією максималіста, який розмірковує про життя за найвищими стандартами ідеального. Утім особливо віддані митцеві читачі, а таких у нього немало, давно розпізнали в далеко не наївному «сивочолому юнакові» пильно наверненого до реальності філософа, якому у творчому пошуку відкрилася істина – така ж проста, як і ввесь світ для тих, хто вміє бачити сутність речей. І поезія, і проза письменника несуть залюбленим у його слово глибоко вивірені ідейні постулати – вбрані в образно-поетичну форму уроки духовності, крупини життєвого досвіду й інтелектуального пізнання майстра пера. Нова книга «Катарсис» – із цієї ж високої (сказати б, класичної, універсумної, божественно-олімпійської, натхненної музою) стильової парадигми, що засвідчує вже перший її вірш.