Особливості професіоналізації медичних працівників

Abstract

У статті аналізується сутність процесу професіоналізації медичних працівників, як системного утворення. Суттєвими компонентами процесу професіоналізації медиків є непереривність професійного розвитку, перманентність професійно-особистісного вибору і необхідність прийняття рішень на кожному етапі професіогенезу. Зміна провідної парадигми сучасної медицини впливає на процеси професіоналізації медичних працівників, що пов’язані з високим розумовим і психоемоційним напруженням. Розкрито смислове значення диспозиційно-рефлексивного підходу до розвитку образу «Я»-фахівець у медичних працівників. Диспозиційні властивості проявляються на рівні загальних професійно-важливих якостей, які необхідні для медичних працівників, не залежно від профілю спеціальності і спеціалізації («Я»-базове) і специфічних властивостей і якостей особистості фахівця, які визначаються своєрідністю напряму медичної діяльності, яка вимагає виконання певних виробничих дій («Я»-ситуаційне). Рефлексивні властивості фахівця найбільш повно проявляються в умовах професійних криз, які призводять до емоційних переживань і вимагають певних вольових зусиль по їх подоланню Описуються професійні зміни медичних працівників, які проявляються у вигляді редукції персональних досягнень, неефективної саморегуляції, деперсоналізації, емоційного виснаження та емоційного вигорання. Акцентується увага на актуалізації особистісно-професійних потенційних і організаційно-резервних факторів професіоналізації у запобіганні професійних деформацій медичних працівників.