Перспективи організації логопедичної роботи з підлітками в умовах основної школи

Abstract

Перетворення і розвиток системи існуючих форм логопедичної допомоги та пошук нових, адекватних потребам суспільства, розпочався з 90-х років ХХ століття, разом із проголошенням незалежності України. За останню чверть століття, під впливом суспільства та у відповідь на його основні запити, система логодопомоги зазнала значних трансформаційних змін: з системи спеціального виховання осіб з порушеннями мовлення перетворилася на галузь науково-практичного знання, що має міжсистемні й внутрішньосистемні зв’язки. Проблемі навчання і виховання дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку присвячено ряд досліджень українських вчених, зокрема: Є. Соботович, В. Тарасун, М. Шеремет, Н. Чередніченко та ін., прикладне значення яких полягає в тому, що значна увага приділялася вивченню впливу мовленнєвих порушень на засвоєння шкільних програм, що сприяло розробці ефективних засобів запобігання і подолання неуспішності, а також формування особистості в цілому.