Проблема німецької ідентичності після об’єднання НДР та ФРН

Abstract

В умовах зростаючої глобалізації проблеми розвитку націй, національної ідентифікації не втрачають своєї актуальності. Важливими ці питання є й для України, геополітичне становище якої робить її об’єктом інтересів багатьох держав, а в самій країні не припиняється протистояння орієнтації на Захід чи на Схід. Для розуміння сучасного стану української ідентичності корисною може бути історія німецької нації після об’єднання НДР і ФРН. Витоки нинішніх проблем німецького націєтворення, на думку багатьох дослідників, потрібно відносити до міжвоєнного періоду європейської історії, оскільки «німецькість» виходить з усвідомлення та взяття на себе провини за заподіяне як в роки становлення Третього рейху, так і під час Другої світової війни. Як зазначає П.Шульце, «після 1949 року з’явилося небажання бути німцем: поняття німецького не існувало». Західні німці знайшли вихід у зверненні до європеїзму вони стали частіше говорити про себе як про європейців, як про космополітів і тільки потім як про німців. На думку дослідника, в європеїзмі німці приховували свою ідентичність, яка була «скомпрометована нацизмом» (Грошева, 2014, с. 58).