Життєствердний національний образ світу учня як складова справедливої освіти

Abstract

Виконання наказу Президента України «Про цілі сталого розвитку» (№722/2019 від 30 вересня 2019 р.) співпало із необхідністю дистанційного навчання, дидактичні основи якого мали б розроблятися. Сучасний стан навчання учнів виявив необхідність звернути педагогам увагу на умови підвищення якості і справедливості освіти, в тому числі і при дистанційному навчанні. Освіта – це не засвоєння інформації, а розвиток особистості формування, точніше, «вирощення» образу світу учня. Освіта (рос. «образование») згідно словника В. Даля походить від дієслова «образить» – наділити образом, надати учневі можливість реалізувати себе в процесі начальної діяльності в різних сферах. При цьому слід мати на увазі, що знання не передаються, передається лише інформація; знання – продукт і результат діяльності учня, а не знайомство з інформацією про чужі знання; перш за все, оволодіння учнем системою знань про дійсність в процесі формування наукової картини світу і її особистісно значимої складової – життєствердного національного образу світу. Як вважає еліта планети Римський клуб (2018 р.), сучасна цивілізація в небезпеці [1]. Їй, а отже і всім нам, загрожує перенаселеність планети, знищення фауни (97% її по масі припадає на людину і тварин, яких вона розводить, і лише 3% на всіх інших хребетних – від кажанів до слонів); вичерпання всіх ресурсів, радикальні зміни середовища життя, які можуть призвести до зміни клімату, неприйнятні для вищих рослин і тварин. Крім того, нам загрожує духовна, а з часом і соціальна деградація через тиражування школою за висловом В. Базарного напівлюдей з глибоко розщепленою вузькопредметним урокодаванням свідомістю, яка підлягає програмуванню і не здатна до досягнення високих рівнів інтелекту [2].