Проблема розвитку креативності здобувачів освіти

Abstract

Проблема розвитку креативності сучасної молоді є однією з провідних у реформуванні освіти. Над нею працювали чимало науковців. Поняття «креативність» визначилося в західній науці в 30 роки XIX століття, у вітчизняній психології та педагогіці з початку 60 х років XX століття, але філософський аспект вивчення даної проблеми починається з Платона і Аристотеля. Платон вважав, що людина (перш за все митець) отримує натхнення, творчі ідеї від богів і є їхнім провідником у життя. Аристотель висунув ідею про витоки натхнення як результаті розумових асоціацій самої людини. У 1939 році Джеймс Веб молодший написав книгу «Техніка продукування ідей», у якій зосередив увагу на тому, що ідея – ніщо більше ніж нова комбінація старих елементів. Можливість приносити старі елементи в нові комбінації залежить у більшості від здатності бачити зв’язки між ними. З цієї позиції креативність – це здатність будувати нові зв’язки між старими елементами. Це схоже на те, як працює наш мозок.