Проблемні аспекти оцінки впливу на довкілля рекультивації Грибовицького сміттєзвалища

Abstract

Поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) є одним із найбільш актуальних екологічних питань для більшості країн Європи. У багатьох містах України ситуація наближається до критичної через відсутність належної інфраструктури поводження з відходами, адекватної політики, бізнес-підходів, доступу до інформації та кваліфікованої реакції громадськості. Яскравим прикладом є Львівська область, де проблема депонування ТПВ є однією з найважливіших в регіоні, враховуючи її географічне розташування та близькість до кордонів з країнами ЄС. У 2017 рік чисельність населення цієї області становила 2,5 мільйона, а щорічне утворення ТПВ перевищувало 650 тис тонн, накопичення яких переважно відбувається на звалищах, загальна площа яких складає 381 га [1]. Пожежа, яка сталася на Львівському звалищі ТПВ «Грибовичі», актуалізувала комплексність цієї проблеми і привернула увагу громадськості та наукової спільноти, що беззаперечно стало потужним поштовхом для місцевої влади ініціювати роботи з його закриття та рекультивації. У червні 2018 р. Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у співпраці з іншими міжнародними донорами було оголошено про фінансову підтримку реабілітації звалища ТПВ «Грибовичі», Львівської області. ЄБРР надав Львівській компанії з управління ТПВ позику в 20 млн. євро1), зокрема для проведення оцінки впливу на довкілля (далі – ОВД) та техніко-економічне обґрунтування проекту. Згідно з Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», який набув чинності наприкінці 2017 р., а також вимог ЄБРР та інших міжнародних фінансових організацій, ОВД та оцінка соціального впливу запланованої діяльності є першим і обов’язковим кроком до початку імплементації проектної діяльності.