Нова школа має вирощувати громадянина, а не людину з набором компетентностей

Abstract

Сьогодні й педагоги, й батьки, а відтак – і діти, включилися у гонку, що її у нас вже здавна прийнято називати «соціальними змаганнями». Причому саме ці змагання стають щонайнапруженішими у новому суспільстві: дитина має вивчити якомога більше іноземних мов, якомога раніше і глибше поринути в котрусь із наук чи у вид мистецтва, спорту тощо, аби... Розумніше! Швидше! Далі! І таки добігти в перших рядах до сяючих вершин чи науки, а чи свого Ельдорадо у цих жорстких ринкових умовах. Але вочевидь, варто таки не перетворити словосполучення й поняття «ринкові умови» на такий собі жупел нової епохи. Звичайно, попереду у нас – як новенький яскравий маяк – НУШ. Звичайно, так було, є і буде завжди: змінюються епохи з їхніми соціально-економічними базисами та надбудовами, змінюються люди загалом і їхні діти зокрема, змінюють одна одну школи як нові та найновіші соціальні інститути, а значить, мало не кардинально змінюється педагогіка разом із педагогами.