Синтетичні праці з історії української культури Івана Огієнка та Антона Козаченка: порівняльний аналіз

Abstract

Культурологія – це гуманітарна дисципліна, що вивчає культуру як цілісну систему, різноманіття культур у просторі й часі, взаємодію культур, типи культур, закономірність розвитку соціокультурного життя, вираження в культурі людського буття, історію ментальностей. В останні роки наше суспільство охоплюють складні й суперечливі процеси пошуку нової моделі історичної й соціально-культурної самоідентифікації, нових шляхів розвитку, прагнення докорінної трансформації загального типу цивілізації, що складався століттями у євразійському регіоні. Особливо яскраво ці процеси виявляються у сферах національного самовизначення, становленні нового типу духовності. Відбуваються зміни у науці гуманітарно-суспільствознавчого профілю, яка втратила жорсткий каркас одновимірного бачення суспільноісторичних явищ. І тому виникають наступні культурологічні ідеї: формування навичок цивілізованого використання культурної спадщини; розуміння культури як актуалізованої пам’яті суспільства; виховання потреб у соціально-культурній самоідентифікації людини, а через неї й суспільства в цілому; утвердження національної, культурної, соціальної й релігійної толерантності як природної норми суспільної свідомості; виховання культурою через занурення людини в багатовимірний культурологічний простір; комплексне, системне осмислення форм соціального буття як продукту втілення ціннісних орієнтацій культури (поряд із практичними інтересами людей, що регулюють життєдіяльність суспільства);