Пейзажі у творчості Світлани Чорної

Abstract

У ХХІ столітті гостро стоїть питання авторства та самобутності. Формується пласт культури, котра у різних наукових працях набуває назви метамодернізму чи пост-постмодернізму. Наперед висуваються питання пошуку взаємодії з та у віртуальній реальності, виникає поняття гіперреальності. У цей самий час відбувається загострення проблеми пам’яті та пам’ятання. Особливо, коли мова іде про представників попередньої епохи. У нашому випадку забування посилюється й соціально-політичними змінами у країні. Стрімкий рук уперед до євроінтеграції, зміна цінностей на західні часто під критикою радянського та навіть недалекого пост-радянського минулого нищить локальне, унікально українське. Наразі мова іде про збереження регіональної мистецької ідентичності у єдності української культури. Виразниками такого територіального художнього поступу були і є митці-аматори та професіонали, члени різних мистецьких спілок.