Трудова педагогіка Антона Макаренка: анахронізм чи модерн?

Abstract

Доля народного трудового виховання молоді, яке було взяте на озброєння видатним українським педагогом, соціальним психологом і письменником зі світовим ім’ям Антоном Макаренком, в СРСР була безрадісною. Акмеологічна вершина трудової педагогіки – Харківська дитяча трудова комуна ФЕД, із виробництвом фотоапаратів на експорт, закінчилася перемогою виробництва над вихованням, звільненням Макаренка, а невдовзі позбулися й дітей. Про це свідчить сумний жарт педагога про те, що короткозоре керівництво так і не збагнуло – адже головним у комуні повинно бути не виробництво заради виробництва, а трудове виховання дітей [1; 2].