Функціональне призначення та конструктивні особливості Спаської церкви: контраверсійний дискурс

Abstract

Історія Спаського храму м. Полтави нерозривно пов’язана з історією церкви Преображення Господнього. Час будівництва Спаської церкви, як і розуміння того була вона прибудовою іншої церкви чи окремим храмом, невідомі. Дискусії навколо цього питання тривали ще у ХІХ столітті. Для кращого розуміння проблеми дамо визначення поняття «приділ». Приділ – додатковий, менший за розмірами православний храм із престолом, який прибудований до основної церкви або вписаний у її ансамбль. Також, приділ має вівтар із іконостасом [1]. Тобто, це частина великої церкви, у якій встановлено додатковий престол, щоб уможливити здійснення Літургії у храмі більше ніж один раз на день (те саме, що і бічний вівтар) [2, с.160]. На думку археолога та краєзнавця В. Бучневича, Спаський храм був приділом до дерев’яної церкви Преображення Господнього і знаходився ліворуч від нього на відстані 13,5 аршин від її стіни (9 м 60 см) і на 16 – від престолу (11 м 38 см). Час заснування церкви Спаса Нерукотворного автору був невідомий. Закладення ж храму Преображення Господнього В. Бучневич відносив до кінця XVII століття. Ймовірно його будівництво було розпочато після набігу татар на Полтаву в 1695 році [3, с.171].