Україна у World Happiness Report: новітні тенденції

Abstract

Одним із найактуальніших показників, що визначають суб’єктивне відчуття людини задоволеності життям є щастя. Дослідженням цього феномену з давніх часів займалися різні мислителі та науковці: філософи, історики, психологи, соціологи, культурологи. Упродовж останніх десятиліть до аналізу цього питання приєдналися економісти. Зазначимо, що протягом тривалого часу економічна наука стояла на об’єктивістських позиціях, вважаючи дохід в абсолютному вимірі найбільш прийнятним індикатором індивідуального або сімейного благополуччя, а національний дохід (показник ВВП на душу населення), у свою чергу, слугував основним показником благополуччя країни. Наразі підходи змінилися і науковці дійшли висновку, що благополуччя нації визначається не тільки економічними показниками, а також й іншими факторами. Серед таких факторів найчастіше називається суб’єктивне благополуччя або національне щастя. На стику трьох наук: економіки, психології та соціології, виникає новий напрям наукових досліджень – економіка щастя. Фахівці починають працювати над розробкою методів кількісного виміру щастя, а також уніфікацією цих показників [1, с. 10].