Педагогічний зміст літературно-богословських праць Іоанна Максимовича

Abstract

Іоанн Васильківський (Максимович) – видатний український церковний діяч, педагог, богослов, місіонер, духовний письменник, архієпископ Чернігівський (1697-1711 рр.), митрополит Тобольський (1711-1715). В даній статті розглянемо його творчу діяльність, зосередивши увагу на літературному внеску в православну традицію. Іоанн Максимович – постать, достойна пильної уваги, вписана не лише в історію церковного життя, а й в історію вітчизняної педагогіки, дипломатії та словесної культури. Митрополит здобув славу не лише як конфесійний діяч та лідер українського православ’я кінця XVII – початку XVIII століття, а і як талановитий педагог, письменник, «віршороб», перекладач, автор численних творів. Серед його основних творів можна перерахувати наступні: «Алфавіт, складений від писань» «Божественний промисл», «Царський путь Хреста Господня», «Феатрон повчальний, або повчальне зерцало для царів, князів і деспотів», «Богомисліє на користь правовірнимта інші.