Подолання освітніх втрат в умовах війни та пандемії на прикладі Кременчуцького ліцею № 11 «Гарант»

Abstract

Ситуація сучасної багатопланової невизначеності в Україні зумовлюється нинішнім, унікальним за своїм складом, комплексом умов: російська терористична агресія на тлі пандемії соvid-19. Різноманітні мінливості у вітчизняному суспільстві постійних різких змін додають тому комплексові таких негативних чинників: усе зростаючу конкуренцію на ринку освітніх послуг з одного боку і – все меншої кількості відповідних робочих місць по закінченні навчання. Малі майбутні заробітні плати ще посиленіше зумовлюють низьку мотивацію учнів до навчання у школах України. Не сподіваючись на всебічну й різнопланову соціумну надійну підтримку, систему стимулів стосовно креативної професійної діяльності, школярі мало не з дитинства розраховують на навчання або хоча би на роботу в країнах ЄС, ба навіть – у розвинутих країнах західної півкулі: США, Канаді. Відтак, багато нових запитів та вимог від нашого суспільства надходить до сучасної вітчизняної школи, аби вона максимально доклала своїх зусиль до подолання навчальних втрат і тим самим зменшити у суспільстві враження про себе, як про школу, що не може виконувати усі свої функції й обов’язки, покладені на неї суспільством, чинним законодавством України.