Сприйняття часу у формуванні часової перспективи особистості

Abstract

В умовах повномасштабної війни в Україні все більш важливим постає питання часової перспективи і сприйняття часу. Сприйняття часу є важливим як невід’ємний фактор регулювання повсякденної діяльності особистості, що є зміненим у діючих військовослужбовців у зв’язку з адаптацією до специфічної системи соціальної взаємодії у війську, а також цілого ряду стресових факторів що перешкоджають формуванню чіткої часової перспективи. На додачу необхідність повернення до умов мирного часу, активна зміна сприйняття часу і формування нової часової перспективи є окремим стресовим чинником, що ускладнює адаптацію ветеранів до цивільного життя.