Реалізація особистісно орієнтованого підходу в процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах дистанційної освіти

Abstract

У статті актуалізуються проблеми фахової освіти майбутніх учителів початкової школи, зокрема особливості реалізації особистісно орієнтованого підходу у контексті дистанційної освіти. У статті розглядаються наукові підходи щодо використання віртуальних освітніх технологій, враховуючи, що в них робиться акцент саме на розвиток особистості майбутніх учителів початкової школи. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю усвідомлення проблем впровадження та підвищення ефективності дистанційного навчання, коли воно стає майже єдиним, хоч і тимчасовим, варіантом отримання якісної професійно-педагогічної освіти. У статті наведено результати пілотажного експерименту щодо детального вивчення проблеми реалізації особистісно орієнтованої парадигми професійної освіти майбутніх учителів школи І ступеня в контексті віртуального навчання. З цією метою було розроблено трирівневий онлайн опитувальник (за допомогою сервісу Google Forms), основними маркерами успішної реалізації зазначеного феномену визначено: комфортність освітньої взаємодії під час віртуального навчання, психологічний клімат на дистанційних заняттях та зацікавленість обраним фахом за рахунок реалізації викладачами особистісно орієнтованого підходу у процесі мережевого спілкування. Другий етап пілотажного дослідження передбачав здійснення безпосередньої оптимізації визначеного процесу, що реалізовувалося шляхом виокремлення основних шляхів означеної проблеми, а саме: дотримання етикету віртуальної освітньої кооперації (за допомогою онлайн сервісів YouTube, Zoom, Google Meet, Google Chat, Telegram, Viber, Canva, Easel.ly, Wordle та ін.); проведення психолого-педагогічної діагностики емоційно-психологічного стану студентської молоді (визначення професійних уподобань (методика Йовайши), дослідження провідних професійних мотивів (методика «Якорі кар’єри» Шейна), діагностика комунікативних та організаторських схильностей (В. Синявский, Б. Федорішин), перевірка рівнів емоційного інтелекту (Н. Холла), дослідження міжособистісних відносин (Т. Лірі та ін.) завдяки онлайн застосункам Google Forms, Google Classroom, MOODLE, LearningApps, Quizizz тощо); активізація фасилітаторсько-едукаційної функції викладача педагогічного вишу (за допомогою сервісів Miro, AWWApp, Edmodo, Skype, Google Meet, Google Docs, Google Chats, Canva, iMindMap, освітніх платформ Prometheus та EdEra тощо).