Нові вектори розвитку сучасної медіаосвіти

Abstract

Ще зовсім недавно, аналізуючи шляхи розвитку медіаосвіти, її теоретичні концепції та моделі, котрі розробляли педагоги, журналісти, мистецтвознавці, соціальні педагоги, психологи, фахівці інших галузей знання, ми звертали уваг}7 на міжгалузевий і стабільний інтерес до цього відносно нового явища, говорили про її блискучі перспективи на майбутнє. А починалася вона з усвідомлення освітньо-виховних можливостей ролі преси, що згодом призвело до виділення поняття „педагогічна журналістика", а вже потім - до поняття „медіаосвіта". Згодом - з різним ступенем наполегливості - довелося говорити про розмежування понять „журналістська освіта" і „медіаосвіта" (Media Education),які і досі часто використовуються як синонімічні (й іноді справедливо - коли йдеться про підготовку медійників). Вимальовувалися тоді й три вектори розвитку медіаосвіти - журналістський, медіапедагогічнпй та медіапсихологічнпй. Тож здійснимо невеличкий екскурс в зовсім недавню історію, щоб побачити, що приховувалося за тими трьома векторами й з'ясуємо, до чого наразі підійшла медіаосвіта в своєму „векторному" розвитку.