Театральний мюзикл як практика видовищної культури

Abstract

Кінець ХХ – поч. ХХІ ст. характеризується процесами взаємовпливу і взаємозбагачення різних видів мистецтва, що зумовили трансформацію форм музично-драматичного театру. Нині його жанрову різноманітність презентують: музична комедія, оперета, мюзикл, рок-, поп-, зонг-, фольк-опера тощо. Розмаїття і специфіку життя сучасного суспільства відображають нові мистецькі напрями, стилі і жанри, поява яких зумовлена цілою низкою науково-технічних та соціально-естетичних аспектів. Посилення процесів урбанізації та демократизація соціальних відносин вплинули на формування й динамічний розвиток таких напрямів як джаз і рок, жанрів мюзикл і рок-опера та зумовили домінування у медійному просторі популярної музики (так звана поп-музика). Потреби сучасної масової аудиторії задовольняє «третій пласт» (за В. Конен) – розважальні, не складні за змістом і формою твори, розраховані на масове споживання.